Опис досвіду роботи

ОПИС ДОСВІДУ

 РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ

ПЕТРІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІ СТУПЕНІВ

ШАДУРИ ЮРІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА.

Я, Шадура Юрій Анатолійович 1978 року народження в 2002 році закінчив Полтавський педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, отримавши спеціальність вчитель історії. З 1995 по 1997 рр працював старшим піонервожатим в школах Глобинського району, з 2000 по 2002 рр. - вчитель історії та географії Кривушівської ЗОШ І-ІІ ст. Кременчуцького району. З 2002 року і поданий час працюю в Петрівській ЗОШ І-ІІ ст. на посаді вчителя історії,загальний педагогічний стаж – 17 років. Завідуючий історико-краєзнавчим музем в с.Турбаї на громадських засадах.

Працюю над проблемою: « Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії».

У своїй педагогічній діяльності впроваджую елементи інтерактивних навчально-педагогічних технологій, використовуючи на уроках комп*ютера, мультимедійного проектора, глобальне завдання яких – розпалювати і підтримувати інтерес особистості до пізнання, стимулювати її творчий розвиток.

Зараз в педагогічній практиці з*являються рольові ігри, різноманітні турніри, змагання. Все це є сьогодні актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігаються потреби у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, розвиток фантазії, уяви, спрямованості на самоствердження в суспільстві. З огляду на це, і є найбільш продуктивними інноваційними методами навчання.

 Саме такі уроки залучають підлітка до діяльності розв*язання завдань та проблем, ставлять  його в позицію причетності до певних подій. Адже відомий педагог А.Макаренко стверджував: « Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці».

 У своїй педагогічній діяльності я використовую такі форми уроків – уроки-рольові ігри, урок-семінар, урок-гра « Що?Де?Коли?», урок-шоу

« Поле чудес»( використання елементів ребусів, кросвордів), брейн-ринги, уроки-вікторини, уроки-екскурсії, уроки-зустрічі.

  Використання нестандартних уроків сприяє підвищенню обізнаності та освіченості дітей; поглибленню знань з предмета, підвищенню кругозору учнів; перевірці знань учнів в ігровій та захоплюючій формі; активному розвитку пізнавальних процесів в учнів. Нестандарті уроки доповнюють традиційні уроки, які я використовують у своїй практичній діяльності.

 Велику роль є пошук і дослідження. Перед учителями-гуманітаріями нині постає питання: Як пробудити інтерес учнів до мистецтва, як ознайомити дітей з красою та унікальністю історії та культури свого регіону, відповіді на ці питання дає курс « Музейна педагогіка». Мета курсу ґрунтується на принципах особистісно-орієнтованого навчання, - організувати ефективне засвоєння учнями  історично-культурної спадщини, виховати національну свідомість,стимулювати зацікавленість молодого покоління видатними особистостями та творчими постатями всеукраїнського та світового рівня,   формувати в дітях почуття гордості за рідне  село.

 На базі Петрівської ЗОШ І-ІІ ст. здійснюється пошуково-краєзнавча робота, створений історико-краєзнавчий гурток, керівником якого є вчитель історії. Функціонує історико-краєзнавчий музей ( музей Турбаївського повстання) на базі якого проводились музейні уроки

« Рідний край», «Турбаївське повстання». Уроки-екскурсії проводяться щорічно,як для учнів школи, так і для інших дітей району, методичних об*єднань вчителів історії та гостей.

 На базі школи впроваджується музейно-педагогічна програма « Школа молодого екскурсовода», де діти різного шкільного віку оволодівають мистецтвом екскурсу. На заняттях гуртка діти в ролі екскурсоводів удосконалюють навички спілкування з аудиторією.

 Таким  чином ми бачимо, що  в управлінні виховним процесом школи ефективним є залучення школярів до всіх можливих форм діяльності,яке

сприятиме патріотичному та національному вихованню дітей. Адже головна перевага в тому, що використання цих технологій допомагає учням відчувати повагу до себе, самоствердитись, розвивати відчуття часу, епохи, якості дослідника, вивчати історію з інтересом.

 Можна зробити висновок, що духовно-моральне виховання, як і виховання взагалі, повинно базуватися на знанні тих компонентів буття, культури, які формують в цілому уявлення про Батьківщину, її культурно-історичні традиції і цінності кращих її представників. Тому  роль і музеїв у формуванні в учнівської молоді громадянського світогляду має важливе значення, оскільки такі якості як усвідомлення взаємозв*язку поколінь, виховання любові до праці, рідної землі, мови, культури, вивчення та пропаганди пам*яток історії і природи рідного краю, поваги до людей праці можливо сформувати в умовах музейного середовища.